В другу річницю кривавої розправи в Андижані

Cолдати в бронетранспортерах патрулюють вулиці Андижана. 15 травня 2005. - Упродовж кількох місяців в Андижані зростала напруга. 12-13 травня 2005 року там вибухнули криваві сутички.

Андижанська сім’я. Мати Майриян, батько Чералі та 4 їхній дітей. - Андижан – древнє місто на славному Шовковому шляху. Сьогодні місто вважається одним із бідніших в Узбекистані.

Місцевий драматичний театр пошкоджений після травневих заворушень. - Групу місцевих андижанських бізнесменів судили за сепаратизм і посадили їх в тюрму. Бойовики штурмували тюрму, звільнили бізнесменів і разом з іншими в’язнями зайняли урядовий будинок міста.

Центральна площа Андижана день після того, як міліція відкрила вогонь проти демонстрантів. - Люди почали виходити на центральну площу міста. 13 травня 2005 року з гучномовців лунали промови, у яких засуджували урядову корупцію та бідність в Андижані.

День після кровопролиття, мешканці Андижану збирають вчорашні жертви. - Під вечір правоохоронці неочікувано виступили проти демонстрантів і відкрили вогонь.

Люди моляться над тілами загиблих. - Смертельні сутички між демонстрантами та правоохоронцями повністю не розслідувані по сьогоднішній день.

Медсестра з пораненим в андижанській лікарні.

Центральна площа Андижана день після розгрому демонстрантів міліцією.

В пошуках рідних. - Очевидці та місцеві правозахисники стверджували, що від поліцейських куль загинуло майже 1,000 осіб.

16 травня 2005. Жінки чекають відомостей під моргом Андижана.

Похорон загиблого.

Місцева міліція та військовий на вулиці Андижана 3 дні після кривавого розгрому демонстрантів.

Біженець з Андижану. Табір в містечку Бараш. Киргизстан, 19 травня 2005.

Демонстрація в сусідньому Киргизстані в першу річницю кривавої розправи в Андижані.

Судовий процес в Ташкенті. 15 арештованих звинуватили в тероризмі.

Узбецькі ЗМОП патрулюють вулиці Андижана 4 дні після сутичок.

Демонстрація під Узбецьким посольством в Брюсселі. 12 травня 2006.

Плакат на центральному ринку киргизького містечка Кара Суу узбецькою мовою: Народе Узбекистана! Не забувай 13 травня 2005!

Зухра, узбецький біженець з Андижана в таборі біженців у чеському місті Стаз под Ральскем

Президент Узбекистану Іслам Карімов та російський Президент Володимир Путін в Сочі. Травень, 2006.